Кожен з нас останні місяці наближав ці 100 000. Частина людей донатять, хтось возить «медицину», хтось – пікапи. А хтось займається реалізацією проектів під замовлення вояків. Один з таких проектів – створення автомобіля з підвищеними характеристиками мобільності та прохідності. Легкий та міцний багі призваний бути транспортним засобом переднього краю, що дозволяє оперативно довезти особовий склад в зазначену точку, або навпаки – вивезти людей.

Це вже не перший виготовлений та переданий на фронт автомобіль. На майданчику підприємства БО «Україна в броні» розкидані кузови «вісімок» та «дев’яток», це все вже непотрібні рештки, які здаються на металобрухт. З донорів береться двигун, колісні диски та…… індикатор контроля температури двигуна. Та про все по черзі.

Компоновка

Перед нами на лафеті стоїть трохи незвичний багі. Він як і всі авто такого типу має просторову раму. Вона особливо міцна, виготовлена зі стальних товстостінних труб. Незвично для багі те, що колісна база машини досить велика, що візуально робить кут рампи не таким вже всюдихідним. Та тут є відразу кілька нюансів. По-перше, на нашій машині стоять 13-дюймові колеса. Їх можна замінити на більші, а кліренс задньої осі порегулювати, переставивши верхнє кріплення задніх амортизаторів. Максимальне значення дорожнього просвіту цієї машини може складати 32-38 см.  І це вже зовсім інша історія з прохідністю. Та й наш зелений диявол не аби як чкурнув по розбитим грунтовим дорогам та навіть там, де їх нема зовсім.

Рушійною силою є вазівський двигун. В нашої машини він 1,3-літровий карбюраторний на 64 к.с. з «дев’ятки». Цікаво, що його встановили позаду авто, але не розвертали, а просто пересунули. Тобто радіатор так і стоїть перед двигуном – прямо за двома сидіннями. І щоб він охолоджувався, то в кузові за спинками сидінь прорізано «вікно» з металевою сіткою.

Коробка передач теж дев’яточна – 5 ступенева. Через кастомну систему тяг куліси чіткість роботи механізму залишає простір для вдосконалення. Проте простота конструкції – головна фішка цього багі. В будь-якому гаражі знайдеться інструмент та майстер, який зможе порегулювати та полагодити цей транспорт.

Так би мовити салон має пару металевих крісел-ковшів. Але розробники кажуть, що за потреби можуть зробити таку ж, але 4-місну машину. Поверх сидінь пристебнуті поролонові подушки, тож сидіти досить зручно, навіть комфортно. А сам металевий лист сидінь виступає додатковим захистом від осколків.

З органів управління є кермо без підсилювача, три педалі та важіль коробки передач. А панель приладів – лише вказівник температури охолоджуючої рідини. Я б встановив ще й індикатор рівня пального. Або, хоча б лампочку критичного рівня пального, щоб вирушаючи на завдання не витрачати час на перевірку запасу бензину в баку на око. Але то вже нюанси.

Машину можна дообладнати туреллю для кулемета ДШК. Для цього багі, по ТЗ від військових, місце для неї підготували не на рамі на даху, а на капоті. За рахунок цього пасажир стає стрілком. А сам багі перетворюється на летючу вогневу точку. Або ж, на «капоті» можуть бути зроблені кріплення, де можна встановити ноші для евакуації пораненого.

Як їде і що може

Кнопкою перед кермом вмикається стартер і після кількох спроб «дев’яточний» двигун з характерним звуком заводиться, та на підсосі прогрівається. Ок, ну мабуть вже час і спробувати.

Педалі в багі розраховані на те, щоб можна було з ними особливо не церемонитись та натискати в берцях. Тому на педаль акселератора в кросівках треба давити по-чоловічому, без церемоній. Передачу увіткнули і гайда.

Маси машини ми не знаємо, проте навіть  з 64-сильним карбюраторним двигуном вона набирає швидкість дуже прудко. А можлива ж ще й версія з 1,5-літровим двигуном на 75 к.с. Багі має привод на задні колеса. І судячи з того як завзято на старті обидва задні колеса гребли під собою землю – диференціал вже заварили.

Спочатку акуратно, а с кожною новою сотнею метрів все веселіше починаємо гасати полем та маневрувати ходом між деревами у посадці поруч. Невеликі 13-дюймові колеса з тракторним протектором ялинкою спокійно справляються з бездоріжжям. Підвіска в машини досить міцна. На передніх колесах подвійні А-подібні важелі із встановленими під кутом 45 градусів амортизаторами.

На задніх колесах одинарний А-подібний важіль та амортизаторна стійка. Вона теж встановлена під нахилом. І верхня точка фіксації має три варіанти кріплення. Що далі назад зсувається точка кріплення стійки, то більш вертикально вона стає. За рахунок цього кліренс може збільшуватись/зменшуватись на суттєві 6 см.

До речі, в усій конструкції пружини та амортизатори – чи но не єдині нові запчастини, тому що працювати їм доведеться на повну. Хоча ні, ще знадобились запчастини, щоб привести до тями двигун. До речі, є нагода подякувати партнерам – компанії Inter Cars Ukraine за допомогу з запчастинами.

Що до енергоємності підвіски, то вона вочевидь значно далі, ніж міцність мого хребта. На жодній ямі вона не пробилась і не «просила» скинути швидкість. Для стрімких кидків розвідки не розбираючи дороги – саме воно. Багі хутко скаче по колії, калюжам та маневрує між деревами. А ні переднього, а ні заднього звісів нема зовсім, то ж можна легко штурмувати перепони бездоріжжя та насипи, чи снігові кучугури.

Наш невеликий ознайомчий тест добіг кінця. Жаль, бо тільки но почав звикати до керування цим зеленим чортеням. Важкуватий в керуванні, зі своїм характером він все ж стане дуже корисним помічником на передовій. Військовим ці машини волонтери передають безкоштовно. Щира подяка усім, хто створює такі корисні та потрібні речі для нашої армії. Разом переможемо!

P.S. Багі на лафеті вже доставлено на передову. Військові поділилися відео з «розпаковкою» на своїй сторінці в Facebook.